ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування препарату
АДІУПРЕСИН
(
ADIUPRESSIN)
Загальна
характеристика:
міжнародна та хімічна назви:
desmopressin,
1-дезаміно-8-D-аргінінвазопресин;
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;
склад: 1 мл розчину містить десмопресину 0,1
мг;
допоміжні речовини: бензалконію хлорид, вода для
ін’єкцій.
Форма випуску.
Краплі
назальні.
Фармакотерапевтична
група.
Препарати
гормонів для системного застосування. Гормони задньої частки гіпофіза.
Код АТС
Н01ВА
02.
Фармакологічні властивості. Десмопресин -
синтетичний
поліпептид, аналог вазопресину – гормону задньої частки гіпофізу. Має виражену
антидіуретичну дію, проте вплив десмопресину на судини і гладкі м’язи у
порівнянні з вазопресином значно слабший. Діє на згортальну систему крові:
посилює фібриноліз, підвищуючи активність VIII фактора і рівень активатора
плазміногена в плазмі крові, однак фібринолітичні властивості десмопресину
клінічно, як правило, не проявляються. Десмопресин, який є
поліпептидом,
розкладається під дією ферментів травного тракту, тому його вводять
інтраназально, а при неможливості (тампонада носа, ушкодження слизової оболонки)
– сублінгвально. Десмопресин добре переноситься.
Показання для застосування. Діагностика та лікування нецукрового діабету
(diabetis insipidus carnialis), тимчасова поліурія та полідипсія після операцій
в ділянці гіпофіза, допоміжне лікування енурезу, проведення проби на
концентраційну здатність нирок.
Спосіб застосування та дози. Дозу встановлюють індивідуально. Зазвичай
призначають від 1 до 4 крапель 0,01 % розчину в ніс або сублінгвально кожні 12
годин. В тяжких випадках можливе застосування кожні 8 годин. При енурезі
призначають по 1 краплі перед сном. При проведенні проби на концентраційну
здатність нирок вводять дітям по 1 краплі, а дорослим – по 2 краплі.
Побічна дія. Спостерігається рідко і зникає, як правило, після
зниження дози. Можливі сильний головний біль, нудота, риніт, набряк слизової
оболонки носової порожнини, помірне підвищення артеріального тиску, біль в
шлунку спастичного характеру, посилення болю при менструації.
Протипоказання. Підвищена чутливість до десмопресину, анурія,
набряки будь-якої етіології, серцева недостатність, знижений осмотичний тиск
плазми крові.
Передозування. Описані випадки зниження осмотичного тиску плазми
крові до розвитку гіпергідратації і анасарки. Лікування: симптоматична
терапія.
Особливості застосування. При призначенні препарату потрібен особливий
контроль за наступними групами пацієнтів: діти і підлітки, особи похилого віку;
з порушеннями водного та/або електролітного балансу; з ризиком підвищення
внутрішньочерепного тиску. З обережністю призначають при порушеннях функції
нирок та/або серцево-судинних захворюваннях, фіброзі сечового міхура.
Застосування для дослідження концентраційної
здатності нирок у дітей у віці до 1 року слід проводити тільки в умовах
стаціонару.
З обережністю застосовують препарат в період
вагітності. Препарат виділяється з грудним молоком у кількості, яка не впливає
на діурез і гемостаз у дитини.
Взаємодія з іншими лікарськими
засобами. Антидіуретичний
ефект десмопресину посилюється клофібратом, хлорпропамідом і індометацином;
послабляється глібуридом і карбамазепіном. Десмопресин може потенціювати дію
інших засобів, які підвищують артеріальний тиск.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та
недоступному для дітей місці при температурі від 8 °С до 25 °С.
Термін придатності –2 роки.
